Україна і світ

Українська «Мрія», яку знає весь світ

21 грудня минає 30 років від першого польоту вітчизняного літака Ан-225

Цей повітряний гігант створювався за непроникною завісою секретності радянських космічних програм, але вже після першого зльоту став світовою сенсацією. Через півтора року після нього «Мрія» вже облетіла весь світ, зіркою першої величини виблиснула на найпрестижніших авіасалонах і потрапила на обкладинки всіх авіаційних видань. Але зоряний час не був тривалий. Через закриття програми «Буран» «Мрія» втратила роботу й була покинута на околиці рідного аеродрому, невдовзі перетворившись на донора для «Русланів», що активно використовувались у комерційних цілях. Безробітним Ан-225 залишався аж сім років.

 

На рахунку «Мрії»:

  • перевезення вантажів широкого призначення (великогабаритних, важких, довгомірних) загальною вагою до 250 т;
  • континентальне безпосадкове перевезення вантажів вагою 180–200 т;
  • міжконтинентальне перевезення вантажів вагою до 150 т
  • перевезення важких великогабаритних моновантажів вагою до 200 т зовні на фюзеляжі;
  • створення авіаційно-космічних систем (проект);
  • містка вантажна кабіна дозволяє перевозити всередині фюзеляжу різні вантажі, наприклад, 16 десятитонних універсальних авіаційних контейнерів УАК-10, 80 легкових автомобілів, моновантажі вагою до 200 т (турбіни, генератори, автосамоскиди БелАЗ, «Комацу», «Юклід» тощо).

 

Лише 1995-го на ринку почав формуватися попит на перевезення вантажів, непосильних для антоновського «Руслана». Тоді ж і виник перший план відновлення льотної придатності літака. Однак спочатку трагедія з Ан-70 і подальша мобілізація всіх ресурсів фірми на будівництво другого льотного екземпляра машини, а потім і програма зі створення Ан-140 на кілька років відтермінували реалізацію цього плану. Вікно можливостей з’явилося лише влітку 2000 року, коли на Ан-225 розпочали відновні роботи. АНТК ім. О.К. Антонова розгорнула їх власним коштом разом із ВАТ «Мотор Сiч», яке надало двигуни і взяло на себе зобов’язання щодо їхнього експлуатаційного супроводу.

Уже до середини листопада 2000-го було завершено діагностику планера і систем літака. Паралельно тривала й модернізація літака до повноцінного комерційного Ан-225–100, який мав би можливість без обмежень літати по всьому світу.

Машину оснастили системами попередження про зіткнення в повітрі та на землі, забезпечення польотів зі скороченими інтервалами вертикального ешелонування, а також новими радіостанціями відповідно до вимог ІКАО. Аби забезпечити можливість перевезення моновантажів масою близько 220 т, «Мрії» укріпили підлогу й передню рампу. У лютому 2001 року було завершено монтаж двигунів, а вже 9 квітня готовий літак викотили з цеху і передали на випробування.

День 7 травня 2001 року увійшов в історію і літака, й усієї України, і авіаційних вантажних перевезень загалом. Пройшовши ретельні наземні перевірки, виконавши десятки руліжок і пробіжок гостомельським аеродромом, літак піднявся в небо, здійснивши 15-хвилинний політ. Про «Mpiю» знову заговорили у світі. 23 травня 2001 року Авіаційний регістр Міждержавного авіаційного комітету (АР МАК) та Укравіатранс видали сертифікати типу на Ан-225 «Мрія», що ознаменувало початок комерційного використання літака як перевізника вантажів. Відтоді Ан-225 виконує комерційні вантажні перевезення у складі авіатранспортного підрозділу АНТК ім. О.К. Антонова — авіакомпанії «Авіалінії Антонова» (Antonov Airlines).

2009-го літак потрапив до Книги рекордів Гіннесса за перевезення найбільшого в історії авіації моновантажу загальною вагою 187,6 тонни. Це був генератор вагою 174 тонни, який транспортувався разом зі спеціальною рамою з німецького Франкфурта в Єреван для нової вірменської електростанції. 10 червня 2010 року «Mpiя» доставила з Китаю до Данії найдовший вантаж в історії повітряних перевезень — дві лопаті вітряка завдовжки 42,1 м кожна. Загалом на літаку Ан-225 «Мрія» було встановлено близько 250 світових рекордів!

До слова, 2013-го повністю сплив термін експлуатації летючого гіганта. Однак конструкція планера й основних вузлів та агрегатів виявилася настільки надійною, що після проведення необхідних перевірок і профілактичних робіт літаку збільшили ресурс до 45 років, або 20 тисяч льотних годин. Це означає, що такий унікальний літак залишатиметься в небі принаймні до 2033 року.

 

В одному польоті Ан-225 установив 110 світових рекордів

Повітряний велетень Ан-225 «Мрія» міг би і не бути створений, якби не «космічні перегони» СРСР та США. Після створення у США багаторазової космічної транспортної системи «Спейс Шаттл» у СРСР також приймають рішення про розробку схожої системи «Енергія-Буран». Оскільки над проектом працювали підприємства з різних регіонів країни, а остаточне складання здійснювалося на космодромі, потрібен був повітряний транспорт, здатний перевозити великогабаритні вантажі. На нього ж покладалися завдання з перевезення самого космічного човника, а в перспективі — й використання літака як бази для повітряного старту «Бурану».

Ан-124 «Руслан» тоді вже існував, утім він через особливості конструкції та недостатню вантажопідйомність не вписувався в концепцію проведення повітряних стартів. Інженери «Енергії-Бурану» змушені були використати проект ВМ-Т — модифікацію стратегічного бомбардувальника 3М КБ М’ясищева. Але й він не усував проблему. Усі вантажі, що іноді перевищували діаметр фюзеляжу ВМ-Т у 2,5 раза, він перевозив на зовнішній підвісці. Такі польоти були вкрай ризикованими і завершувалися успішно лише завдяки професіоналізму екіпажів. Як і «Руслан», проект ВМ-Т не дозволяв виконувати повітряний старт.

Тож пропозиція «антоновців», що передбачала створення такого літака з максимальним використанням наявних компонентів Ан-124, виявилася практично безальтернативною. «Руслану» збільшили крило та додали ще два двигуни. Фюзеляж подовжили завдяки вставці додаткових секцій та обладнали кріпленням для зовнішніх вантажів. Від задньої рампи довелося відмовитися. Носові опори шасі посилили, кількість основних збільшили до семи з кожного борту, причому чотири їхні задні ряди зробили поворотними. Хвостове оперення переробили на двокильове. Літак оснастили низкою додаткових систем та збільшили надійність електродистанційної системи управління літаком. Так з’явився Ан-225 «Мрія», який міг не тільки з належним рівнем безпеки транспортувати «Буран» і блоки «Енергії», а й стати першою ступінню для перспективної багаторазової авіаційно-космічної системи.

22 березня 1989 року «Мрія», пілотована екіпажем на чолі з майбутнім Героєм України №1 Олександром Галуненком, здійснила свій найвідо-міший політ. Після зважування вантажу, маса якого становила 156,3 тонни, й опломбування горловин централізованої заправки пальним літак піднявся в повітря. Відлік досягнень розпочався відразу ж після відриву від землі: рекорд максимальної злітної маси у 404,8 тонни, що належав «Боїнгу 747–400» (створювався для програми «Спейс Шаттл»), Ан-225 перевищив на 104 тонни. У тому ж польоті було встановлено відразу 110 світових рекордів! Зокрема рекорд швидкості польоту за замкнутим маршрутом завдовжки 2000 км із вантажем 155 тонн — 815,09 км/год, рекорд висоти польоту з цим вантажем — 12 430 м. Під час того польоту «Мрія» провела в небі 3 год 45 хв.

До моменту розпаду СРСР машині було зараховано 113 випробних польотів загальною тривалістю 253 год 06 хв, з них 14 польотів із «Бураном» (28 год 27 хв).

Підготував Володимир АЛЄКСЄЄВ, «Народна армія»

Tags
Show More

Related Articles

Close