Україна і світ

Генерал-майор Одд Егіл Педерсен: «Ми маємо враховувати досвід України, щоб бути готовими дати гідну відсіч у разі агресивної політики Росії»

Ми зустрілися з заступником начальника штабу — начальником головного управління військового партнерства Стратегічного командування з операцій НАТО Оддом Егілом Педерсеном, щоб обговорити роль українських військових в операціях Альянсу, дізнатися про інтерес західних військових до АТО/ООС, про те, як українці використовували набутий досвід у наймасштабніших за останнє 30-річчя навчаннях країн — членів Північноатлантичного альянсу та про те, чому ці навчання — серйозний сигнал для Росії

— Нещодавно на вашій батьківщині, у Норвегії, закінчилися найбільші з часів «холодної» війни міжнародні військові навчання НАТО Trident Juncture–2018 («Єдиний тризуб–2018»), у яких ви також брали участь. Окрім країн-союзниць, у навчаннях були запрошені взяти участь п’ять країн з понад 40 країн — партнерів НАТО. Чому у цю п’ятірку потрапила саме Україна?
— Україна й НАТО впродовж багатьох років — досить результативні партнери. Ще до 2014 року Україна заявила про себе як про надійного партнера НАТО й однією із перших підтримала програму «Партнерство заради миру». Крім того, протягом багатьох років Україна брала участь у низці операцій Альянсу. Після того як Росія анексувала Крим, ми посилили нашу співпрацю, збільшили підтримку України, і цю підтримку надалі тільки зміцнюватимемо й розширюватимемо.
Нині Україна — одна з найактивніших країн — партнерів НАТО за кількістю заходів, які відбуваються. Зокрема 2018 року ми провели спільно понад 400 різних заходів. Варто наголосити: це заходи, які ми підтримуємо відповідно до запитів, які нам надсилає Україна. Також нам приємно, що українські підрозділи долучаються до операцій під егідою НАТО, підтримують наші сили швидкого реагування, беруть участь у навчаннях. Тобто це — двостороння співпраця. Вона необхідна для набуття оперативної сумісності наших військ. Адже саме оперативна сумісність — головний меседж результативних дій НАТО. Термін «оперативна сумісність» нині ми використовуємо найбільше.
— Оперативна сумісність — термін, який означає успіх будь-яких спільних завдань військ країн — союзниць і партнерів НАТО. Нині саме ви відповідаєте за розробку таких навчань, тренінгів, завдяки яким українські Збройні Сили набувають досвіду оперативної сумісності з військами НАТО. Яка основна ваша стратегія?
— Так, я особисто відповідаю за питання, що включають навчання, освіту, тренінги й оцінювання результатів навчань військовослужбовців. Тобто відповідаю за розробку таких заходів для навчань, щоб українські Збройні Сили здобували оперативну сумісність з НАТО на всіх рівнях — як на найвищому, так і на найнижчому.
Ми підтримуємо підготовку та сертифікацію підрозділів, які набувають сумісності із силами Альянсу для проведення спільних операцій. Це надзвичайно важливо для нас. Програма передбачає чотири етапи, кожен із яких закінчується оцінюванням готовності військових до виконання доктрин Альянсу. Весь цей час українці успішно складали іспити й добре показали себе як на навчаннях, так і під час реальних операцій. До прикладу, минулого місяця оцінювали кілька підрозділів, зокрема інженерні війська й Сили спеціальних операцій, які показали дуже гарні реалізувати.
Гадаю, у майбутньому цю співпрацю буде розширено, партнерство стане ще тіснішим. Зокрема я маю на увазі Комплексний пакет допомоги, рішення про який було ухвалено на саміті у Варшаві. Він розширить можливості й напрямки допомоги Україні. Серед основних можу згадати кібербезпеку, реабілітацію поранених військовослужбовців і розвиток систем управління, зв’язку та розвідки. Крім того, це ще й розбудова енергетичного сектору економіки країни, захист важливих об’єктів інфраструктури, що також дуже важливо.
— Україна більше ніж чотири роки перебуває у стані війни. Чи використовує НАТО наш досвід, зокрема, розробляючи плани навчань, тренінгів для своїх військ? Пам’ятаю, раніше ви зазначали, що НАТО планує внести певні зміни до своїх доктрин, ураховуючи український досвід проведення АТО. Про що саме йдеться?
— Треба наголосити: для НАТО — дуже важливий і цінний досвід, набутий Україною під час війни на Донбасі. Ми хотіли би максимально уважно вивчити його, щоб побачити, яким чином він може вплинути на наші операції. Це — цінний урок. Я знаю, що вже був використаний досвід, набутий під час проведення АТО/ООС на Донбасі. І переконаний: потрібно, щоб наша співпраця стала більшою не лише на військовому рівні, а й на урядовому, адже Україні доводиться боротися з гібридною війною, що включає різні складові — це і кібербезпека, і інформаційна, також присутній політичний компонент. Тому запозичення українського досвіду, розуміння методів вашої боротьби надзвичайно цінні для НАТО.
— А чи був урахований досвід України у навчаннях «Єдиний тризуб–2018»?
— Безумовно. Навчання проводять для того, щоб показати, що Альянс готовий обороняти всіх країн-членів, захистити наших людей і території та стримати потенційних противників, зокрема, враховуючи досвід ведення гібридної війни в Україні. Це — дійсно наймасштабніші навчання за останні кілька десятків років, у них узяли участь сухопутні війська, ВПС і ВМС усіх 29 країн — членів НАТО, а також Швеції та Фінляндії, також із понад 40 країн — партнерів НАТО лише п’ять країн беруть участь, серед них і Україна. Усього до навчань було залучено близько 50 тис. військовослужбовців, 65 кораблів, 250 військових літаків, а також близько 10 тис. одиниць техніки. Україну в навчаннях представляли офіцери у штабах.
— «Єдиний тризуб» — це відповідь Росії на її минулорічні навчання «Захід–2017», на яких фактично відпрацьовували маневри для окупації чужих територій?
— Наша мета показати Росії, що НАТО — дієва структура, яка має всі ресурси для того, щоб не тільки дати гідну відсіч, але й у разі чого діяти на випередження таким чином, аби не допустити якогось військового агресивного нападу. Минулорічний «Захід–2017» справді на початку мав оборонний характер, проте завершився відпрацюванням наступальних дій. Військові тренувалися перекидати величезні угруповання військ протягом дуже короткого періоду на західний напрямок, що нагадувало відпрацювання гібридних сценаріїв на кшталт тих, що були використані в Криму та на Сході України. Країни — члени НАТО були дуже стурбовані тим, що відбувалося. Адже Росія, повідомивши про те, що тренування проводитиме у дуже обмежених районах: Калінінграді, Балтійському морі та поблизу Санкт-Петербурга, насправді проводила їх на всій своїй території. Ми зафіксували активність в Арктиці, поблизу України, на сході Росії й навіть в Абхазії. Така географія подій значно відрізнялася від того, про що попередньо повідомляли, як і те, яка була кількість задіяних військових, що становила 20 тис. осіб. Під час навчань використовували бойові кораблі, стратегічні підводні човни, були залучені всі типи наземних сил, а також ракетні війська стратегічного призначення. Тож Росія перевірила всі компоненти своїх збройних сил.
Звісно, як і будь-яка інша країна, РФ має повне право тренувати власну армію. Однак головна проблема полягає в тому, що вона про це не повідомила належним чином, не поінформувала, наскільки масштабними будуть насправді ці навчання, тим самим порушивши Віденський документ і фактично втративши можливість бути прозорою. Вже тоді ми розмістили наші сили передової присутності на кордонах чотирьох країн — членів НАТО, що межують із Росією. То був політичний меседж, що весь НАТО у разі наступу виступить на їхню оборону, що є достатньо серйозним, на мій погляд. Тому і нині НАТО діє з урахуванням тієї загрози, яку становить РФ. Щоб ви розуміли, провести навчання саме в моїй країні — уже виклик і проекція сили. Адже з огляду на географічні, геологічні та погодні умови Норвегії це потребує значних додаткових зусиль.
— Ви колишній командувач підрозділів кібербезпеки. Як розгортається співпраця Альянсу та України в цій площині?
— Якщо говорити про кібербезпеку, можу зазначити, що важливо зрозуміти виклики, які постали перед вами. У кіберсфері часом лік іде на секунди, тому важливо діяти належним чином, оперативно навчитися передавати інформацію до Неаполя (до підрозділу кібербезпеки Об’єднаного командування ОЗС НАТО. — Авт.), щоб Альянс також зміг підготуватися до такого типу атак. Звісно, це потребує технічного обладнання та відповідної інфраструктури, однак не менш значущою є й наявність знань та навченого персоналу. І щоб розв’язати це питання, не достатньо провести один-два курси. Цей процес може тривати роками. Необхідно правильно інвестувати, навчати спеціалістів і розбудовувати структури, які б могли реагувати на інциденти блискавично.
— Як ви оцінюєте рівень підготовки та оперативної сумісності з НАТО українських військових?
— Україна бере участь у морських та сухопутних операціях Альянсу. Зараз, з огляду на вагомі чинники, адже ви мусите воювати на своїй території, вашу участь у програмах НАТО, певна річ, здійснено значно меншими силами, якщо порівнювати з минулими роками. Що стосується підготовки й навичок українських підрозділів, то на тактичному рівні вони такі самі, як і в більшості країн НАТО. Проте потребує вдосконалення рівень володіння англійською. Це стосується всіх українських військових.
— Чи ефективною є запроваджена цього року програма НАТО «Удосконалення військової освіти» (Deep)?
— Переконання НАТО — успіх війни завжди залежать від хороших фахівців. Для НАТО дуже важливо, що Україна визнає важливість запровадження стандартів НАТО, наприклад, сержантського складу як основи Збройних Сил, і рухається в цьому напрямку. Програма військової освіти Deep саме передає набутий досвід інших країн у цьому питанні. І важливо бачити, що Україна його інституалізує в своїх навчальних закладах і наукових центрах.
Розмовляла Ольга МОСЬОНДЗ, “Народна армія”

Tags
Show More

Related Articles

Close