Озброєння та техніка

Вони точно знають, чого чекати від погоди

Розповідь про особливості підготовки військових метеорологів. Фахівців, які мають ураховувати погодні умови для найефективнішого застосування зброї й техніки

Зважаючи на те, що військові льотчики виконують свої бойові завдання на висотах від декількох метрів до кількох десятків кілометрів над поверхнею землі, військові моряки — на відстанях до сотень чи навіть тисяч кілометрів від пункта постійної дислокації, а атмосфера — складний багаторівневий і багатовекторний організм, значення роботи військового метеоролога важко переоцінити. І саме від рекомендацій фахівця гідрометеорологічної служби залежить, чи відбудуться польоти та виходи кораблів у море у визначений час і наскільки вони будуть ефективними

Завдяки появі нових засобів моніторингу навколишнього середовища та видів гідрометеорологічної інформації, що надходять з різних джерел: метеорологічних супутників, радарів, прогностичних центрів ЄС та США, справджуваність прогнозів погоди значно зросла, тож неабияк змінилася і військова метеорологія і, як наслідок, система підготовки фахівців. Завданням військових гідрометеорологів є розробка спеціалізованих прогнозів погоди з високою деталізацією й урахуванням специфіки діяльності та характеру завдань, що виконують різні види Збройних Сил на конкретній території.

Де ж у військових закладах готують таких метеофахівців? Виявляється, що Одеський державний екологічний університет (ОДЕкУ) — єдиний заклад вищої освіти в Україні, який здійснює підготовку гідрометеорологів — осіб офіцерського складу. Сьогодні на кафедрі військової підготовки цього закладу навчається більш як півсотні студентів і курсантів за спеціальністю «Організація метеорологічного та геофізичного забезпечення Збройних Сил України».

Начальник кафедри військової підготовки ОДЕкУ полковник Олег Грушевський розповів про особливості підготовки цих вузькопрофільних спеціалістів.

Навчання проходить за схемою: 4 роки — студент і 1,5 року — курсант, тобто після 4-го курсу юнаки й дівчата проходять курс первинної військово-професійної підготовки, по завершенні якого складають військову присягу на вірність українському народові та змінюють статус студента на статус курсанта. Зазвичай набори на спеціальність метеоролога невеликі, близько 10 осіб щороку. Серед них є і дівчата, їх на кафедрі небагато — всього 15.

— Наші випускники служать у всіх видах Збройних Сил України, але найбільший замовник все ж таки Повітряні Сили, оскільки на військових аеродромах штат метеослужб досить великий. Проте були випадки, коли випускників направляли у науково-дослідний центр ЗСУ і навіть у Гідрометцентр ЗСУ, — говорить Олег Миколайович. — Програма навчання на кафедрі дуже інтенсивна й різнопланова. Наприклад, для аналізу погодних процесів і складання прогнозу погоди необхідна інформація з великих територій планетарного масштабу. А оскільки до метеоінформації в усьому світі однакові вимоги, ми повинні їм відповідати, тож пояснювати західним партнерам наявність проблем із технічним забезпеченням даремно. Відповідно ми маємо підлаштовуватися під усі ті інновації, які впроваджують на Заході. Для цього закуповуємо обладнання, методичну літературу, програмне забезпечення в ЄС та США. Нещодавно придбали цифровий ключ у наших партнерів з ЄС і напряму під’єдналися до метеорологічного геостаціонарного супутника компанії EUMETCast. Установлене в лабораторії кафедри обладнання дозволяє приймати відповідний сигнал, обробляти його за допомогою закупленого програмного забезпечення та трансформувати в знімки хмарного покриву, погодних явищ, природних катаклізмів тощо. Тобто ми намагаємося постійно розвиватися й застосовувати всі передові технології у себе на кафедрі, щоб дати якісну освіту нашим випускникам.

Заданий напрямок розвитку дає свої позитивні результати. Викладацький склад кафедри має високий рейтинг не тільки в Україні, а й серед іноземних країн.

— Наша гордість — це канали отримання метеоінформації та програмне забезпечення для її обробки, — продовжує розповідати Олег Грушевський. — Надходить вона напряму із прогностичного центру США та є закритою. Наша сфера діяльності — це розробка прогнозів погоди та рекомендацій командирам усіх рівнів з метою максимально ефективного застосування озброєння та військової техніки. Вони зі свого боку приймають рішення — або максимально ефективно використовують погодні умови, або мінімізують збитки від їхнього впливу.

Олег Миколайович заводить в аудиторію і показує автоматичну метеостанцію — три великих екрани замість дошки.

Два з цих екранів під’єднані до потужного комп’ютера. Саме до нього і приходять великі масиви даних зі Сполучених Штатів. У цих масивах є дані з усієї земної кулі, а наше програмне забезпечення виокремлює інформацію по Атлантико-Європейському сектору та наносить на карту. На третій екран надходять дані з метеорологічного геостаціонарного супутника кожні 15 хвилин, з його допомогою за бажанням можна промоніторити все — від вулканічного попелу та гроз до посівів сільськогосподарських культур.

— Ми повинні йти в ногу з країнами Альянсу, вивчати порядок метеорологічного забезпечення різних операцій, що існує у них, для того, щоб розуміти один одного й оперувати одними й тими ж поняттями, — зауважив начальник кафедри військової підготовки.

Також він додав, що багато студентів не витримують інтенсивності навчання і відраховуються.

— Скажу чесно — навчатися у нас нелегко. Ми нікого не тягнемо і не тримаємо, спеціальність дуже відповідальна та переважно пов’язана з гарантуванням безпеки польотів, а допускати людину до роботи, що має якісь проблеми в навчанні, — неправильно. Від неї зрештою залежить життя людей, — зазначив Олег Миколайович.

Під час спілкування з курсантами виявилося, що більшість занять — це практичні роботи.

— У процесі навчання ми тісно співпрацюємо з факультетами підготовки спеціалістів високомобільних десантних військ та спеціального призначення і розвідки Військової академії (м. Одеса). Вони організовують польові виходи, у рамках яких є тиждень стрибків з парашутами. Це потребує метеозабезпечення запланованих змін парашутних стрибків. Тому нас залучають до роботи в умовах, коли є реальна обстановка, гелікоптери, літаки та парашутисти, — розказує курсант 5-го курсу Артем Шпілевський. — До речі, стрибки відбуваються не тільки вдень, а й уночі, на землю й на воду, в простих і складних метеоумовах, за температур вищих і нижчих нуля. Оскільки наша головна мета — врахування погодних умов для найефективнішого застосування зброї та техніки, ми удосконалюємо такі складові, як обробка й аналіз аеросиноптичного матеріалу, розробка прогнозів погоди та рекомендацій під конкретні завдання. Кожна зі стрибкових змін має власні нюанси у сенсі врахування погодних умов, тому ми вчасно інформуємо про них керівника стрибків і льотний склад.

Також курсанти виїжджають на навчальні полігони, де проходять підготовку разом з іншими підрозділами ЗСУ, беруть участь у температурно-вітровому зондуванні атмосфери. Ці дані — основа ведення розрахунків для виконання завдань ракетними військами та артилерією.

Курсантка-випускниця Іванка Кунєва зізналася, що бути метеорологом дівчині нелегко, інколи в польових умовах доводиться працювати цілодобово, та й обладнання досить важке, а послаблень для дівчат немає. Проте завдяки високому рівню фізичної підготовки вона успішно виконує всі поставлені завдання нарівні з хлопцями.

— Підйом о 6-й ранку, дистанція у 3 кілометри та силові вправи щодня — звична для мене справа, — говорить Іванка. — Та попри те, що навчання напружене — багато роботи з цифрами, даними, великими об’ємами інформації, яку треба запам’ятовувати, воно ще й дуже цікаве.

Після успішного проходження стажування у бригаді тактичної авіації майбутній офіцер упевнена, що зможе повною мірою застосовувати на практиці здобуті знання й гідно представляти професію військового метеоролога.

Оксана КАРПЕНКО, «Народна армія»

Tags
Show More

Related Articles

Close