Збройні сили України

Про завдання військової юридичної служби, перемоги у судових війнах та натовські стандарти

йдеться в інтерв’ю з директором Юридичного департаменту Міністерства оборони України полковником юстиції Валерієм Ковалем

— Валерію Петровичу, ви очолюєте Юридичний департамент Міноборони з початку війни на Сході України. Розкажіть, як змінилась військова юридична служба за ці роки? Які завдання виконують нині юристи оборонного відомства?

— У районі бойових дій ми з перших днів війни. Нас долучали до організації правового забезпечення штабу АТО, відповідних секторів, Координаційного центру з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії розмежування при штабі ООС, і Спільного центру контролю та координації припинення вогню тощо.

Військові юристи брали участь в опрацюванні документів, які розроблялись в Міноборони на виконання Мінських угод, для перевірки на відповідність міжнародному та національному законодавству.

З березня 2014 року разом із Міжнародним комітетом Червоного Хреста юристи розшукували військовослужбовців, які зникли на території конфлікту. Проводили заняття з військовослужбовцями ЗС України щодо застосування норм міжнародного гуманітарного права під час збройних конфліктів, щодо інтеграції його норм у нормативно-правові акти Міноборони України.

Представники юридичних служб різного рівня проводили прийом і цивільних громадян у рамках програми цивільно-військового співробітництва в районі ООС. Люди в районі бойових дій зверталися із запитаннями стосовно відшкодування втрат майна, пошкодженого внаслідок бойових дій, поновлення або призначення соціальних виплат (пенсій, допомоги при народженні дитини тощо), організації договірної роботи з відновлення пошкоджених або зруйнованих об’єктів соціальної інфраструктури тощо.

Серед основних завдань, які покладено на юридичну службу сьогодні, — удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, юридичне супроводження питань проходження військової та державної служб, соціально-правової й гуманітарної політики Міноборони, запобігання та виявлення корупції в Міноборони й Збройних Силах України тощо.

— Щоб залишатися в правовому полі, військовому командуванню перед ухваленням рішень необхідна допомога у виборі способу дій, який би одночасно був і законним, і ефективним. Тож скільки юристів нині служить і працює в оборонному відомстві? Чи достатньо фахівців у військових частинах?

— У військових частинах, а також у складі підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, — понад 1100 осіб.

У бойових бригадах збільшили кількість військових юристів до трьох. Аби дещо розвантажити військових юристів на місцях, 2014 року створили Північне територіальне управління в Києві та п’ять відділів у регіонах — Вінниці, Львові, Харкові, Одесі й Дніпрі, які нині забезпечують представництво інтересів Міноборони в судах.

— Із початку війни кількість судових справ збільшилася в рази. Які майнові права оборонного відомства нині відстоюють військові юристи?

— Аналіз позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міноборони за 2015–2018 рік свідчить про збільшення в понад два рази судових справ, стороною або третьою особою в яких виступає Міноборони (2015 року — 2120, 2016-го — 3259, 2017-го — 4881, у першому півріччі 2018-го — 6596. — Авт.). Робота значно активізувалася наприкінці 2014 року у зв’язку з тимчасовою окупацією окремих територій України, необхідністю проведення бойових навчань із залученням військової техніки.

У судах нині розглядають справи, пов’язані зі стягненням штрафних санкцій у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов’язань; про відшкодування особами, звільненими з військової служби, витрат, пов’язаних з їхнім утриманням у вищих військових навчальних закладах тощо. Проте особливу увагу приділяють спорам щодо повернення у сферу управління Міноборони незаконно вилучених земель та військового майна.

Наприклад, протягом останніх років (2014–2018) у сферу управління Міністерства оборони України повернуто за рішеннями судів 30 654,43 га земель оборони та 98 893,86 кв. м нерухомого майна.

Вилучення земель оборони та військового майна здійснювали зазвичай органи місцевого самоврядування протягом 1991–2013 років унаслідок невикористання полігонів, скорочення Збройних Сил України тощо, а також у зв’язку з відсутністю або втратою правоустановчих документів. Проблемними залишаються питання повернення тих земель оборони та військового майна, щодо яких строк позовної давності минув для звернення в суд (загальний строк, визначений у законодавстві України, становить три роки) або щодо яких було втрачено правоустановчі документи.

— З 1 січня 2020 року представництво органів державної влади, зокрема Міноборони, у судах усіх ланок мають здійснювати винятково прокурори або адвокати…

— У Міноборони Юридичний департамент уже організував роботу щодо складання фахівцями юридичної служби Міноборони та Збройних Сил України кваліфікаційного іспиту та проходження стажування в адвоката у вільний від служби (роботи) час для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, що забезпечить після 1 січня 2020 року можливість належного представництва інтересів Міноборони та Збройних Сил України в судах.

— Як відомо, 2012 року військових юристів хотіли перевести на цивільні посади, проте війна внесла свої корективи, і цей процес призупинили. А кому віддають перевагу в арміях країн — членів НАТО: військовим чи цивільним юристам?

— Відповідно до Женевських конвенцій, кожна країна, яка перебуває на стадії збройного конфлікту, має забезпечити свою армію юридичними радниками. Проте, за стандартами НАТО, немає чіткої вимоги щодо статусу військового або цивільного юриста.

Наскільки мені відомо, у бойових підрозділах до бригади включно переважають військові юристи, вище — на вибір командира.

— У всіх на устах — гендерна рівність у війську. Як із цим питанням у військових фахівців вашого профілю?

— Під час цьогорічної вступної кампанії у виш мене запитали: «Чи доцільно більше брати у військо жінок-юристів?» Я пожартував у відповідь: «Чого б і ні, але дивіться, щоб не образили чоловіків згодом».

Коли серйозно, то я за професіоналізм насамперед і за розумний компроміс. Як переконує досвід, у багатьох питаннях юристи жінки-військовослужбовці дають фору чоловікам: вони старанніші, відповідальніші й не менш сміливі. Часом їх треба зупиняти: так рвуться на передову. До речі, щойно по телефону мені звітувала про роботу в районі бойових дій начальник юридичної служби — офіцер-жінка, яка координує роботу всіх юристів у районі ООС.

— І наостанку запитання, яке найчастіше можна почути від бійців на передовій. До кого можна звертатися по правову допомогу в разі потреби? Адже часом здається, що, коли приходить біда, залишаєшся з проблемами сам на сам.

— Раджу вирішувати питання, набравши номер гарячої телефонної лінії Юридичного департаменту (044) 454–40-37. Вам нададуть оперативну, фахову допомогу з різних питань правового характеру, зокрема, щодо встановлення статусу учасника бойових дій, виплати грошової винагороди за безпосередню участь у відсічі збройної агресії проти України, виплати підйомної допомоги, належних видів грошового забезпечення, надання щорічної основної відпустки, призначення на нижчу посаду не за фахом, надання довідки про доходи за період військової служби тощо.

Крім того, у кожному гарнізоні Збройних Сил України створено військово-юридичні консультації. Для розгляду звернень громадян безпосередньо на місцях їхнього проживання, проходження військової служби Міноборони організувало роботу регіональних громадських приймалень Міністра оборони України в містах Вінниці, Дніпрі, Житомирі, Києві, Маріуполі, Львові, Одесі, Полтаві, Рівному, Ужгороді, Харкові, Херсоні, Чернігові.

Сьогодні нарешті існує така практика, що військовослужбовці не соромляться звертатися по допомогу до юристів і в разі порушення їхніх прав звертаються в суд, щоб відстояти справедливість і свої інтереси. Попри те, що юридична служба у війську міцна, юристи не мають достатніх можливостей вирішувати всі особисті питання військовослужбовців, і це правда. Тому свого часу ми ініціювали створення спеціальних центрів із надання первинної правової допомоги по всій Україні. Наприклад, між Міноборони та Координаційним центром із надання правової допомоги було укладено меморандум про наміри щодо співробітництва, предметом якого стала співпраця у сфері забезпечення гарантій державного захисту конституційних прав, свобод і законних інтересів військовослужбовців Збройних Сил України, членів їхніх сімей у частині доступу до безоплатної правової допомоги.

Наприклад, військовослужбовець, виконуючи військовий обов’язок у районі ООС, підпав під статтю криміналу. Він починає шукати адвокатів, вихід із ситуації. Отже, коли треба воювати, воюйте, а коли порушено справу, то сам на сам? Не має бути відхрещення від своїх. Військові юристи проконсультують, а адвокати центрів прийдуть вам на безоплатну допомогу.

Розмову вела Тетяна МОРОЗ, «Народна армія»

Tags
Show More

Related Articles

Close