Збройні сили України

«Зараз у навчальних закладах Міноборони на 20–25% збільшено практичну складову підготовки військових фахівців»

Наразі основний наголос у навчанні робиться на підготовці командира-лідера, спроможного організовувати, забезпечувати, управляти підрозділами та військовими частинами безпосередньо в бойових умовах

Під час прямої телефонної лінії, яка відбулася минулого тижня в редакції газети «Народна армія», заступник директора департаменту — начальник відділу організації освітньої та наукової діяльності Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України Володимир Мартинюк та старший науковий співробітник Національного університету оборони України Олександр Бабенко відповіли на запитання наших читачів у сфері військової освіти

— Як у систему військової освіти впроваджується досвід, набутий в районі проведення АТО (нині ООС)? Що саме змінилося?

— З початку бойових дій на Сході України в системі військової освіти відбулися кардинальні зміни. Зокрема протягом 2014–2015 років замовниками на підготовку військових фахівців разом із військовими навчальними закладами були переглянуті й оновлені за змістом професійні стандарти та освітньо-професійні програми підготовки військових фахівців тактичного, оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів за усіма спеціальностями і спеціалізаціями. Робота щодо постійної адаптації програм підготовки відповідно до набутого бойового досвіду продовжується і сьогодні.

До програм внесено зміни, які враховують досвід бойових дій, бойової та оперативної (спеціальної) підготовки військ (сил), вивчаються сучасні системи ОВТ, поглиблено розглядаються питання всебічного забезпечення військ, особливо в умовах проведення АТО (нині ООС) та гібридної війни.

Сьогодні основний наголос у навчанні робиться на підготовці командира-лідера, спроможного організовувати, забезпечувати та управляти підрозділами та військовими частинами безпосередньо в бойових умовах. Також значна увага приділяється набуттю майбутніми офіцерами морально-психологічної стійкості та здатності керувати підлеглими в умовах підвищених психологічних навантажень.

На 20–25% збільшено практичну складову підготовки військових фахівців, основне місце в якій відводиться питанням бойового застосування військових частин, підрозділів, озброєння і військової техніки. На вищий рівень переведено вивчення тактичної медицини.

— Наскільки поліпшено матеріально-технічну базу навчання?

— Навчально-матеріальна база вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти зазнала значного вдосконалення. Протягом 2014–2017 років у військові виші було відправлено понад 20 сучасних комплексних динамічних тренажерів бойових машин та протитанкових комплексів. Також в усі навчальні заклади було закуплено та встановлено лазерні стрілецькі тири для якісного опанування основ і правил стрільби та набуття практичних навичок стрільби зі стрілецької зброї.

На навчальних полігонах створено ділянки, які відповідають реальним районам ведення бойових дій, та спеціальні місця, які дозволяють навчати курсантів веденню бою в населених пунктах, на блокпостах тощо. Особлива увага при підготовці військових фахівців приділяється вмінню організовувати і вести бойові дії в нічних умовах.

— Незабаром у військових вишах розпочнеться вступна кампанія, підготовка до якої ведеться вже досить довго. Чи можна говорити про якісь попередні результати?

— Попередні підсумки свідчать, що й у цивільної, й у військової молоді значно зріс інтерес до вступу у ВВНЗ. Кількість особових справ кандидатів на навчання, що надійшли до військових вишів, попередньо обумовила середній конкурс більше двох осіб на місце, хоча до початку вступних випробувань ще понад 10 діб (вступні випробування триватимуть з 12 по 20 липня 2018 року).

Уже можна говорити, що серед вступників найбільш популярними є Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військова академія (м. Одеса), Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Інститут ВМС Національного університету «Одеська морська академія». При чому і цього року, як і минулого та позаминулого, найбільшим попитом користуються бойові спеціальності — військова розвідка, спеціальне призначення, спеціальності фахівців Військово-Морських Сил, Десантно-штурмових військ та морської піхоти.

Також треба сказати, що цього року при вступі до ВВНЗ цивільній молоді зараховуватимуться результати ЗНО 2016, 2017 та 2018 років. Минулоріч такого не було.

Військовослужбовці ж строкової, контрактної служби та випускники військових ліцеїв можуть вступати на навчання як за результатами ЗНО, якщо

є такі сертифікати, так і склавши вступні іспити.

Цього року заяви на вступ до військових вишів уже подали 170 учасників АТО.

— Чи проводиться у школах та інших навчальних закладах робота з потенційними кандидатами на навчання у військових навчальних закладах?

— Звичайно, така робота проводиться. Особливо під час підготовчого періоду до вступної кампанії. Вона розпочинається з грудня року, що передує року вступу на навчання. Вишем, зокрема, розробляється наочна агітація — інформаційні листки і правила прийому, які надходять насамперед до всіх військкоматів. Також викладачі та курсанти постійно їздять у школи, коледжі, ПТУ, на підприємства, де інформують юнаків та дівчат стосовно військових професій, соціального захисту військовослужбовців тощо.

Активно така робота ведеться у військових ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою, адже їхні випускники — найбільш перспективні та вмотивовані кандидати на навчання у вищих військових навчальних закладах.

У нинішній час цифрових технологій основну інформацію про військові навчальні заклади потенційні курсанти можуть отримати з мережі Інтернет, де кожен виш має свій сайт.

Безпосередньо у військових навчальних закладах постійно проводяться «дні відкритих дверей», під час яких майбутні курсанти та їхні батьки мають змогу ознайомитися з умовами навчання, з навчальною матеріальною базою, отримати вичерпну інформацію від командирів та фахівців з усіх питань, які виникають.

Андрій, м. Одеса:

— Які пільги є в учасників АТО та їхніх дітей при вступі у вищі військові навчальні заклади?

— На цей час Законами України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про статус ветеранів війни, їх соціальний захист» дітям військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, протягом трьох років після закінчення школи надано право на вступ на навчання до закладів вищої освіти, зокрема й до ВВНЗ, поза конкурсом. Також під час навчання вони отримують допомогу від держави. До моменту закінчення військового вишу їм виплачується соціальна стипендія.

Відповідно до Умов прийому до закладів вищої освіти України в 2018 році, затверджених наказом Міносвіти від 13.10.2017 № 1378, учасникам АТО, членам їхніх сімей надані пільги при вступі до цивільних вишів, а саме: особи, визнані інвалідами війни відповідно до пунктів 10–14 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» можуть проходити вступні випробування у формі співбесіди та в разі позитивного висновку про проходження співбесіди рекомендуються до зарахування; учасники бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», також і ті з них, котрі проходять військову службу, можуть проходити вступні випробування у формі вступних іспитів (замість зовнішнього незалежного оцінювання) та в разі отримання за кожний з них кількості балів, не меншої за встановлений закладом вищої освіти мінімальний рівень, допускаються до участі в конкурсному відборі.

Анастасія, військовослужбовець, м. Вінниця:

— Який граничний вік вступу у ВВНЗ для військовослужбовців контрактної служби?

— Цим питанням неабияк переймалося багато контрактників протягом останніх років.

Тож цього року Президент України підписав Закон України від 05.04.2018 № 2397-VIII «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби», яким визначено, що до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти можуть вступати на навчання особи, які мають повну загальну середню освіту, професійно-технічну освіту або вищу освіту віком

від 17 до 30 років, також і ті, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби.

Отже, до ВВНЗ можуть вступати на навчання військовослужбовці контрактної служби, які на момент вступу мають вік до 30 років.

Дмитро, військовослужбовець Харківського гарнізону:

— Зараз можна отримати офіцерське звання, пройшовши тримісячні курси. Чи достатньо цього терміну для підготовки кваліфікованих фахівців?

— Так. Такі курси продовжують діяти. На них проходять навчання для подальшого комплектування офіцерських посад військовослужбовці військової служби за контрактом сержантського складу, які мають вищу освіту не нижче бакалавра та бойовий досвід.

З урахуванням набутого бойового досвіду та досвіду проходження військової служби тримісячний термін (648 годин навчального часу, з них — 432 години під керівництвом викладача) достатній для підготовки кваліфікованих офіцерів.

— Нині підготовка військовослужбовця контрактної служби проводиться протягом трьох місяців, а у військових коледжах сержантського складу — 2,5 року. Чому так?

— Коледжі сержантського складу, крім військової підготовки фахівців, надають можливість військовослужбовцю здобути вищу освіту рівня «молодший спеціаліст» на сьогодні та «молодший бакалавр» у майбутньому, з переходом на нову систему підготовки.

Цивільна молодь, яка вступає після здобуття загальної середньої освіти, отримує початковий рівень вищої освіти, потім може продовжити навчання у ВВНЗ. Коледжі сержантського складу були створені для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» для комплектування посад у високотехнологічних видах ЗС України, насамперед тих, де потрібні знання на базі вищої освіти для сержантського складу.

Віталій, військовослужбовець запасу, м. Київ:

— Яким чином і де саме ветерани АТО можуть пройти тримісячні курси підготовки офіцерів запасу?

— Якщо ви бажаєте отримати військове звання офіцера запасу, то йдеться про навчання на кафедрі військової підготовки протягом двох років. Тільки після опанування всієї програми, після складання державних іспитів, проходження військового збору у військах ви отримаєте звання «молодший лейтенант запасу».

Тримісячні ж курси існують і діють, але на них навчаються діючі військовослужбовці, які на даний час проходять службу у ЗС України, мають вищу освіту (не нижче бакалавра) та певний бойовий досвід. І після цих курсів їм присвоюють звання «молодший лейтенант». Якщо ви перебуваєте в запасі, то ви не можете навчатися протягом трьох місяців.

Андрій, м. Київ:

— Який статус мають курсанти ВВНЗ на сьогодні — статус військовослужбовців строкової служби чи контрактної?

— Після зарахування до вищого військового навчального закладу вступники з цивільної молоді стають курсантами і отримують статус військовослужбовця. Чинне законодавство не визначає статус курсанта молодших та старших курсів. Але якщо курсант з якихось причин був відрахований з ВВНЗ і термін його навчання менший за термін проходження строкової військової служби, він направляється до військової частини, де завершує строкову військову службу.

— Військовослужбовці строкової служби відповідно до чинного законодавства мають право на безкоштовний проїзд у підземному та наземному транспорті. На сьогодні курсантам відмовляють у праві на безкоштовний проїзд. Чому існує така проблема і як її вирішити?

— Це питання, на жаль, не врегульоване на державному рівні, але ми активно працюємо над його вирішенням.

Олексій, м. Львів:

— У яких міжнародних навчаннях беруть участь курсанти ВВНЗ, в якій саме сфері проводять з ними навчальну діяльність іноземні спеціалісти?

— На сьогодні найбільш успішна співпраця з Альянсом відбувається в рамках програми НАТО «Удосконалення військової освіти» (Програма DEEP). Вже проведено кілька сотень заходів, спрямованих на вдосконалення рівня підготовки викладачів та курсантів. Здійснюється обмін делегаціями та фахівцями.

Зокрема з 5 по 9 червня минулого року в межах цієї програми відбулась участь представників Інституту ВМС НУ «Одеська морська академія» у поглибленому курсі з питань лідерства в навчальному центрі Академії ВМС Польщі у м. Черниця. У заході було задіяно одного представника професорсько-викладацького складу та шістьох курсантів 3 курсу Інституту ВМС НУ «ОМА».

Також другий рік поспіль курсанти Інституту ВМС на запрошення Академії ВМС Болгарії (м. Варна) беруть участь у комп’ютерних навчаннях, які проводяться на базі зазначеної академії. Українські військовослужбовці, зокрема, вдосконалюють навички в ході виконання тактичних завдань у морі за допомогою тактичного тренажера «Небезпечні води» (Dangerous Waters).

До речі, такий тактичний тренажер 2016 року був змонтований за допомогою фахівців Академії ВМС Болгарії в Інституті ВМС НУ «ОМА». На ньому одночасно можуть працювати 10 курсантів з імітацією дій кількох сучасних бойових кораблів (типу корвет) в умовах морського бою із застосуванням усіх видів маневру корабля та всього спектру сучасного озброєння в різних погодних умовах.

2017 року тренажер «Небезпечні води» був також змонтований на кафедрі ВМС Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

Крім цього, курсанти Інституту ВМС навчалися в Королівському коледжі ВМС Великої Британії, в Італії (Неаполь). Там вони успішно пройшли підготовку і були досить високо оцінені керівництвом цих вищих навчальних закладів.

Обов’язковою умовою участі в зазначених заходах є знання англійської мови на робочому рівні.

Ольга, м. Київ:

— Чимало військовослужбовців, окрім військової служби, є ще й студентами заочної форми навчання. А це означає необхідність щонайменше один раз на півроку здавати сесію, що призводить до відсутності або на військовій службі, або на сесії. З усіма наслідками як у першому, так і у другому випадку. Як закон врегульовує цю проблему?

— На сьогодні в нас діє особливий період. Отже, залишається тільки варіант зі складанням сесії під час відпустки. Тож сьогодні така проблема дійсно існує.

Але тут треба розуміти основне: ніхто і не під жодним приводом не має права такого військовослужбовця відрахувати з цивільного вузу. Йому надається академічна відпустка (яка не має терміну дії), і коли закінчаться події, які відбуваються на Сході України, військовослужбовець прибуде у свій навчальний заклад, складе під час сесії пропущені іспити і навчатиметься далі.

— Розкажіть про новітні тенденції розвитку військової освіти. Чи заплановані якісь зміни наступного навчального року?

— Військова освіта як невід’ємна складова діяльності Збройних Сил України, постійно розвивається та модернізується з урахуванням викликів, що постали перед суспільством, державою та Збройними Силами. Усі зміни у військовій освіті, починаючи з 2016 року, здійснюються відповідно до Плану дій щодо впровадження оборонної реформи у 2016–2020 роках (Дорожньої карти оборонної реформи).

За ці роки створено Інститут Військово-Морських Сил, Військовий інститут танкових військ, в Національній академії сухопутних військ створюється військовий ліцей, який знаходитиметься в місті Червоноград. На перспективу заплановано відродження Академії Військово-Морських Сил.

Загалом подальші реформи будуть спрямовані на вдосконалення структури системи військової освіти, вдосконалення змісту підготовки військових фахівців (більш поглиблене впровадження досвіду АТО (ООС) та досягнення сумісності з арміями країн — членів НАТО), досягнення практичного спрямування військової освіти. Також не менш важливим є залучення до викладання науково-педагогічного складу, який має практичний досвід участі в АТО (ООС). На сьогодні маємо вже більше 250 таких викладачів.

Наступний напрямок — це приведення навчально-матеріальної бази до сучасних вимог. Але тут усе залежить від фінансування та спроможностей нашого оборонно-промислового комплексу. На сьогодні залишається потреба у тренажерах для фахівців Повітряних Сил, Військово-Морських Сил та інших.

— За останні роки відбулося значне нарощення Збройних Сил. Чи не вплинуло це на систему військової освіти? Тобто чи немає такого, що наші військові навчальні заклади перейшли на такий собі конвеєрний спосіб підготовки фахівців? Чи не втрачено якість за рахунок кількості?

— Звичайно збільшення чисельності Збройних Сил вплинуло на набір курсантів до військових вишів. З 2014 року він виріс у рази, тому що зросла потреба в офіцерах, особливо первинної ланки.

Разом із тим у рази збільшено фінансування на забезпечення навчального процесу, що дозволило нам суттєво підвищити якість практичної підготовки. Скажімо так, просто почали виконувати всі програми стрільб, водіння та особливо польотів у повному обсязі.

Також важливо, що значно підвищено якість підготовки офіцерів запасу. Після першого року навчання вони проходять систему комплексних занять на базі військових частин та навчальних центрів, чого не було раніше. Результат став помітний одразу.

Записали Костянтин МАШОВЕЦЬ, Роман ВУС,

Богдана ДЕРЕШ, Катерина КЛИМЧЕНКО, «Народна армія»

Tags
Show More

Related Articles

Close