Україна і світ

Голова Державного космічного агентства України Павло Дегтяренко: «У космічній діяльності Україна — гідний партнер передових країн світу»

5547_p_11_img_0002Напередодні Дня працівників ракетно-космічної галузі України ми попросили керівника ДКА України розповісти про здобутки й проблеми у цій сфері та поділитися планами на майбутнє

— Космічна діяльність — одна з небагатьох сфер, у якій Україна є гідним партнером передових країн світу та дієвим засобом забезпечення загальнодержавних інтересів, — каже Павло Глібович, — зокрема підвищення обороноздатності та безпеки країни, високотехнологічного розвитку промисловості.

За 26 років роботи агентства реалізовано п’ять державних космічних програм, які сприяли розвитку космічної діяльності, установленню міжнародних контактів, виходу підприємств галузі на світовий ринок космічних послуг, здійсненню унікальних міжнародних проектів. За цей час сформовано ракетно-космічну галузь України; підготовлено необхідну правову базу та укладено угоди про співпрацю в космічній сфері з багатьма країнами світу. В Україні запрацювали Національний центр управління та випробувань космічних засобів із потужною наземною інфраструктурою та Національний центр аерокосмічної освіти молоді. Було підготовлено та здійснено політ на шатлі «Колумбія» першого космонавта України Леоніда Каденюка.

Уперше під юрисдикцією України було запущено КА «Січ-1», розроблено й виведено на орбіти супутники нового класу «Мікрон», «ЄгиптСат-1», «Січ-2». Забезпечено участь українських підприємств та установ у масштабних міжнародних проектах «Морський старт», «Наземний старт», «Дніпро», «Антарес», «Вега», Міжнародна космічна станція та багатьох наукових експериментах.

5547_p_11_img_0001За 26 років 146 ракет-носіїв вітчизняного виробництва («Циклон», «Зеніт», «Дніпро») та створених з участю України («Антарес», «Вега») стартували із шести космодромів світу на замовлення 25 країн. Із 370 космічних апаратів, виведених на орбіти, 24 розроблено в КБ «Південне» та виготовлено у ВО «Південмаш».

Інші підприємства галузі («Комунар», «Хартрон», «Київприлад») серійно виготовляли прилади систем керування для РН «Союз», «Протон», «Рокот», «Стріла», супутників різного призначення й базового модуля МКС та космічних кораблів «Союз» і «Прогрес». Підприємство «Елміз» випускало комплекти апаратури «Курс» для стикування космічних кораблів з орбітальними станціями.

— А які загальні підсумки роботи космічної галузі за 2017 рік?

— У цілому минулий рік був позитивним: підприємства, які входять у сферу управління ДКА України, виробили продукції й надали послуг на суму понад 5,4 млрд грн. Порівняно з 2016 роком обсяги виробництва зросли на 25%.

Це відбулося переважно за рахунок розширення співробітництва зі США, ЄС та іншими країнами. Українські підприємства взяли участь у виготовленні матеріальної частини та забезпеченні пусків п’яти ракет-носіїв: однієї РН «Антарес» (США), трьох РН «Вега» (ЄС) та однієї РН «Зеніт-3SLБ» («Наземний старт»).

— Які загальні проблеми існують сьогодні в космічній галузі?

— У попередній період космічна діяльність відбувалася переважно як процес реалізації окремих комерційних проектів і власних ініціатив підприємств галузі, а не як послідовне отримання певних результатів в інтересах країни та суспільства. Унаслідок цього космічна діяльність не стала дієвим інструментом досягнення геополітичних цілей держави; не забезпечено оперативного надання незалежних геопросторових даних, навігаційної інформації та супутникового зв`язку; не впроваджено космічні технології у сфери державного управління та контролю над ресурсами; недостатньою є роль космічної діяльності в інноваційному розвитку економіки.

Загальна проблема, яка потребує розв’язання, полягає в тому, що поточний стан космічної діяльності та наявні механізми її державного регулювання не забезпечують повною мірою вирішення актуальних загальнодержавних та суспільних завдань України.

Основні причини цієї проблеми такі: обмежене фінансування й недостатня державна підтримка космічної галузі; відсутність внутрішнього ринку космічних послуг; утрата традиційних ринків збуту та виникнення потреби імпортозаміщення; утрата частини наземної космічної інфраструктури в Криму; поява нових завдань і викликів у сфері безпеки та оборони.

— Яким шляхом Державне космічне агентство України планує розв’язати цю проблему?

— У лютому цього року на нараді в Кабінеті Міністрів із питань розвитку космічної діяльності ДКА України представило проект Концепції державної політики у сфері космічної діяльності на період до 2032 року. Мета реалізації цієї концепції — задовольнити нагальні потреби держави та суспільства в результатах космічної діяльності. Основними напрямами концепції є забезпечення доступу до космосу, космічна діяльність для економіки та суспільства, космічна діяльність для безпеки та оборони, забезпечення конкурентоспроможності галузі, космічна діяльність для науки та освіти, космічна діяльність для інновацій і розвитку, поглиблення міжнародної співпраці.

— А над чим сьогодні працює багатотисячний колектив ракетно-космічної галузі?

— Зупинюсь тільки на найголовнішому. Триває виготовлення основних конструкцій першого ступеня американської ракети-носія «Антарес», призначеної для доставки вантажів на МКС. Виготовляють також маршові двигуни верхнього ступеня для європейської ракети-носія «Вега».

Відбуваються роботи з відродження унікального проекту «Морський старт», у рамках якого використовують ракету-носія «Зеніт-3SL», розроблену на ДП «КБ «Південне імені М. К. Янгеля» і виготовлену на ДП «ВО «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова». Уже отримано замовлення на виготовлення перших таких ракет-носіїв.

Канадська компанія MLS у провінції Нова Шотландія розпочала підготовку до будівництва космодрому для пусків нової ракети-носія «Циклон-4М». Передбачено максимальне використання напрацювань, отриманих під час створення РН «Циклон-4» та наземного комплексу на космодромі Алкантара в Бразилії.

У КБ «Південне» відбуваються роботи зі створення нових космічних апаратів.

— А які перспективи запуску супутника «Либідь»?

— Це перший український геостаціонарний телекомунікаційний супутник, призначений для формування Національної системи супутникового зв’язку України. Його призначення — надання послуг регіонального й закордонного телебачення та радіомовлення, безпосереднього телемовлення, забезпечення передачі даних, телефонії, відеоконференцій.

4 жовтня 2017 року було ухвалено розпорядження Кабінету Міністрів України «Щодо завершення реалізації проекту створення Національної супутникової системи зв’язку». Нині ДКАУ разом з іншими центральними органами виконавчої влади й Державним підприємством «Укркосмос» здійснюють необхідні заходи.

— Павле Глібовичу, сьогодні весь світ захоплюється неймовірними ініціативами та проектами Ілона Маска. Чи може Україна в майбутньому брати участь у таких космічних місіях?

— Нові ініціативи провідних космічних держав світу передбачають у цьому столітті реалізацію масштабних космічних місій до планет Сонячної системи, включно з будівництвом дослідних баз на Місяці, польотом людини на Марс. Україна має бути готова зробити вагомий внесок у реалізацію цих проектів. Для цього КБ «Південне» разом з інститутами Національної академії наук України вже працюють над проектом під назвою «Місячна промислово-дослідна база». Розроблено технічний проект пілотованого корабля для доставки космонавтів на Місяць і повернення їх на Землю, посадкову платформу та злітний модуль, навколомісячні орбітальні угруповання.

— Дякую за цікаву та змістовну розмову. Дозвольте від імені наших читачів привітати вас особисто й ваших колег із Днем працівників ракетно-космічної галузі України.

— Дякую.

Інтерв’ю провів Сергій ЗЯТЬЄВ, «Народна армія»

Tags
Show More

Related Articles

Close