Збройні сили України

З окопів — у бізнес-леді

Статистика свідчить: серед ветеранів ато, які зважилися на відкриття власної справи, більшість чоловіки.

Прийнявши цю інформацію, ми геть забули про жінок. Тих, хто також шукає себе після війни та, «набивши ґулі», все-таки стають бізнес-леді. Ось кілька прикладів того, як жінки зважилися й досягли успіху

 

У цьому барі алкоголю не продають

5542p_21_p_0003У невеличкій торговій лавці Луцька — затишно й духмяно. Різнобарвний симбіоз спецій створює світ екзотичних приправ, а сотні баночок із різним вмістом додають приміщенню неабиякої чарівності. За прилавком — Вікторія Вітриченко та Олександр (позивний «Старлєй»)

Він був журналістом на передовій, вона — психологом-волонтером у військовому шпиталі. Обох поєднала війна, обох — перекинули з Харкова на Захід країни, де подружжю довелося обживатися заново.

— Майже рік пошуків роботи із пристойною зарплатнею стали марно витраченим часом, — пригадує Вікторія. — Та, подолавши страх перед труднощами започаткування бізнесу, зважилися на відкриття власної крамнички. Ми відразу вирішили, що займатимемося лише спеціями. Я як біолог знаюся на травах, а чоловік як фанат спецій — на їхньому компонуванні.

Подружжя продало усе професійне фотообладнання і придбало торговельне. Закупили перший товар і розмістилися в місцевому супермаркеті. Назву і логотип власники закладу придумали напрочуд швидко: бар приправ «Часничок і Цибулинка». Уже через кілька тижнів їх і самих почали так називати.

— Відповідальних постачальників із якісною сировиною шукали довго. Дуже часто за нею їздили самі, бо на ринку багато продавців, які ладні підсунути товар із домішками для збільшення ваги, — говорить жінка. — Спочатку торгували тільки спеціями, але з часом зрозуміли, що потрібно розширювати асортимент. Так було створено кілька авторських приправ, що вже стали популярними.

У своєму бізнесі подружжя робить акцент на чесності та якості своєї продукції. Компонує приправи без солі, цукру та інших домішок, тому бренд користується популярністю не лише в Україні.

— У барі приправ алкоголю не продають, — жартує Вікторія. — Так що впродовж кількох тижнів доводилося проводити й просвітницьку роботу з клієнтами, пояснювати, що бар — це не обов’язково алкогольні напої. Це також суміш і різні продукти. Традиційно в активному попиті — часник, цибуля, кріп та петрушка, решта спецій для пересічного покупця є екзотикою. Але вже більше року ми намагаємося змінити цю «філософію», пояснюючи, що суміш різних спецій — то не лише смачно, а й корисно.

Бізнес постійно розвивається. Подружжя вже урізноманітнило асортимент приправами до кави, перше оптове замовлення яких підштовхнуло до подальшого розширення. У недалекому майбутньому Вікторія та Олександр планують відкрити магазин з елементами кафе-бару, де клієнт зможе випити філіжанку кави з різними ароматними домішками.

Ділячись секретами власного успіху, Вікторія усім радить бути рішучими.

— У бізнесі, майже як на фронті: є купа проблем, але ти маєш встояти і йти далі. А ще — маєш діяти винятково чесно і справедливо. Тоді ти матимеш успіх.

 

У EvaFleur завжди весна

5542p_21_p_0005— Чому саме орхідеї? Просто ці неймовірні квіти люблять як жінки, так і чоловіки. Вони не примхливі, як дехто думає, та й різновидів стільки, що важко навіть уявити, — із захопленням розказує про своїх «підопічних» Євгенія Янченко

Від початку Революції гідності Євгенія в постійному русі. Організувавши мобільну групу медичної допомоги на Майдані, вона постійно опікувалася пораненими. З початком війни приєдналася до 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь», яким командував її чоловік Андрій.

— Я не уявляла себе в тилу, поки чоловік на фронті. З перших днів підрозділу на фронті — я з ним. Перші поранення, перші загиблі, важкі травми — це те, що пам’ятатимеш усе життя. Однак завжди приходить час, коли повертаєшся додому. Тоді й виникає запитання: «Що ж робити далі?».

Потім Євгенія народила сина і зважилася на відкриття власної справи. За підтримки чоловіка й побратимів вдалося відкрити невеличкий магазин квітів.

— Хотілося зайнятися тим, що приносило б задоволення не тільки мені, а й оточуючим. Орхідеї — саме ті квіти, які завжди мене захоплювали. Дехто вважає, що зосереджуватися тільки на одному виді квітів — це крок до банкрутства. Та мене це не зупинило, і зараз уже можу з упевненістю сказати, що зробила правильний вибір. Нині є постійні клієнти, які знають, що ми завжди завозимо свіжі та якісні квіти. Зараз в асортименті маємо 50 різновидів орхідеї. Але часто замовляють і рідкісні сорти цієї квітки. Ті орхідеї, які ми з вами постійно бачимо, — крапля в морі порівняно з тим, скільки їх є насправді.

Розуміючи, що в бізнесі завжди потрібне зростання, Євгенія Янченко та дружина атовця Анастасія Чекмаз відкрили ще й салон краси. Така собі міні-мережа закладів EvaFleur. У майбутньому планують розширитися, урізноманітнити сервіс і відкрити косметичний кабінет.

Рецепт успіху для майбутніх бізнесменів, на думку Євгенії, простий: якщо ти вже вирішив відкрити власну справу — відкинь страх і перебори свою лінь. Не бійся помилятися, бо помилки — це теж досвід. І пам’ятай: у бізнесі треба розраховувати лише на власні сили, інакше нічого не вийде.

 

Повернутися до звичного ритму життя допомогло… в’язання

5542p_21_p_0001Вироби з мериносової шерсті — родзинка власної справи Віталіни Федоренко. В’язанням дівчина захоплювалася давно, та хобі переросло на бізнес тільки після повернення з фронту. Пледи, снуди, кардигани і шапки дівчина виготовляє разом із мамою. Вона — її єдиний та надійний партнер

Дівчина була на війні перші два роки. Складні побутові умови, постійне психологічне й фізичне напруження — неабияке випробування для дівчини. Батько, військовий капелан, часто відвідував доньку на передовій. Саме його підтримка допомогла і вижити, і повернутися.

— Після фронту тривалий час мала проблеми зі здоров’ям. Повернутись до звичного ритму життя допомогло саме в’язання. Я «мерзлячка», — жартує Віталіна, — мабуть, через це підсвідомо в’яжу теплі речі. Звичайна шерсть мене не зігріває, вона лиш колеться, а от шерсть із мериносів тепліша й комфортніша. Отже, я вирішила відкрити властивості цієї пряжі й іншим людям.

Меринос — рідкісна порода овець, яких вирощують лише в Новій Зеландії та Австралії. Між іншим, нитки з шерсті мериноса дуже витривалі й служитимуть не один рік. Крім того, вони мають ще й корисні властивості — лікують при запаленнях, артритах та остеохондрозі. Кожна ворсинка масажує шкіру людини, покращує кровообіг, стимулює мозкову діяльність, знижує ризики інфарктів та інсультів.

— А ще виявилося, що така пряжа практично не горить. Спалахне і відразу ж гасне. Її можна використовувати не лише взимку, а й влітку. Вона швидко вбирає вологу і не створює дискомфорту, — говорить дівчина. — Єдина вимога у користуванні — правильне прання. Рекомендації я надаю разом із товаром, щоб покупець не розчарувався у виробі після прання в режимі «автомат».

Нині дівчина ще проходить реабілітацію. Переконує, що в’язання неабияк допомагає швидше одужати і зайнятися повноцінним бізнесом.

— Я люблю тишу, тому в’язання для мене — як медитація. Найбільшу насолоду отримую, коли працюю над пледом. Тут навіть спиці не потрібні, бо можна справитися лише за допомогою пальців.

Поки що Віталіна на початку кар’єри в бізнесі. Вона відкрила власну сторінку в соцмережі, де й приймає замовлення на вироби. Утім вона впевнена, що після повного одужання матиме власну майстерню і магазин.

Ярослава ЗОРІНА, «Народна армія»

Tags
Show More

Related Articles

Close